Юрій Шевельов як дослідник
українсько-білоруських взаємин

Андрій Даниленко
Лев Чабан
Українська Вільна Академія Наук у США
Нью-Йорк

Професор-емерит Колумбійського Університету в Нью-Йорку, Юрій Володимирович Шевельов (Юрій Шерех) – постать добре знана як в Україні, так і поза її межами. Славіст зі світовим ім’ям, автор численних праць з мовознавства, історії літератури, літературної критики, театро- й мистецтвознавства, Ю. Шевельов присвятив немало розвідок або поодиноких розділів у ширших розправах питанням етно- та мовогенези білорусів, історії українсько-білоруських взаємин від передісторичної доби аж до новітніх часів. Варт відзначити, що в коло його зацікавлень потрапляли не тільки теоретичні проблеми походження білоруського етносу та історії білоруської мови в контексті формування східнослов’янських мов, але й доробок білоруських науковців, що працювали у відповідних галузях та сприяли поглибленню різноманітних, передусім інтелектуальних, стосунків українців з білорусами.
Ю. Шевельов вчився й починав свою академічну діяльність у довоєнному Харкові – місті, що з веління долі стало в 20-х рр. осередком духовного відродження України. Уже тоді Ю. Шевельов добре обізнався з працями українських та білоруських науковців, що намагалися запропонувати нове бачення розвитку східнослов’янських народів та їх мов. Однією з колоритних постатей на той час був, наприклад, Петро Бузук, професор Одеського університету, з 1925 р. – Мєнського університету, а пізніше директор Інституту Мовознавства Білоруської Академії Наук. Автор численних праць з історії української мови, розвідок з лінґвогеографії українських та білоруських говірок, нарисів з українсько-білоруських i українсько-молдавських взаємин, цей науковець мав неабиякий вплив на Ю. Шевельова. Недурно останній присвятив Петру Бузукові низку енциклопедичних статей, друкованих як українською 1955 р. (див. 6), так і англійською мовою 1985 р. (див. 26). За часів комуністичного панування й замовчування багатьох білоруських інтеліґентів, що зробили значний внесок у розбудову білоруської державності, статті українця Ю. Шевельова були чи не єдиними друкованими згадками про наукову діяльність Петра Бузука в Україні та Білорусі.
Натомість основна праця Ю. Шевельова, присвячена походженню та розвитку білоруської мови, вийшла друком англійською мовою 1953 р. – Problems in the Formation of Belorussian (див. 2). У цій книжці Ю. Шевельов уперше на Заході вчинив спробу спростувати доґматичні погляди на постання східнослов’янських мов, а відтак, змалювати синтетичну картину розвитку білоруськї мови. Вибір білоруської проблематики був не випадковий, адже більшість досліджень ранньої історії слов’янських мов на сході Європи була і, ніде правди, дотепер є спрямована на силкування довести єдність усіх східних слов’ян. Наприклад, у типовій для такого погляду концепції Р. Якобсона білорусам поталанило найменше, адже їхній мові він надав статус такої собі проміжної ланки від української мови до російської мови. А втім, українська мова в теорії Р. Якобсона так само позбавлена власних прав. Нагадаємо, що, у згоді з авторовою концепцією, тільки російська та ще сербсько-хорватська мови мали свій самостійний розвиток, тимчасом як решта слов’янських мов пасивно сприймали їхні т. зв. фонологічні новотвори.
Ю. Шевельов натомість навів переконливі арґументи на користь того, що білоруська мова постала внаслідок новітньої історичної експансії носіїв західної частини полоцько-рязанської діалектної групи на південь та поглинення ними північного окраю києво-поліських говорів. Попри свій розмірно молодий вік білоруська мова, на його погляд, демонструє вкоріненість у передісторичних часах, чи то пак в праслов’янських тенденціях. А втім, це не дивно, бо йдеться тут про наслідки історичного послаблення зв’язків між північною та південною частиною однієї діалектної групи – києво-поліської, – яка ще з праслов’янських часів визначалася характеристичними рисами, спільними як для українських, так і білоруських говорів. У невеличкій статті On the Problem of Common Byelorussian-Ukrainian Phonological Development, що з’явилася друком 1983 р. у 17 томі “Записiв” Білоруського інституту науки і мистецтва (див. 24), Ю. Шевельов дав стислий огляд таких рис, визначивши при цьому джерела їхнього походження. На його погляд, спільний розвиток української та білоруської мови припадає, у суті речі, на період від половини ХІІІ ст. до ХVII ст., з нечуваним розквітом від половини XV ст. до половини XVI ст. Саме протягом цього сторіччя значно посилилися впливи живої білоруської мови на українську, звідки, зокрема, спорадичні вияви акання (пор. укр. багатий, півн.-укр. заря, канец), що ширилося далеко на південь, аж до Поділля.
Характеристично, що Ю. Шевельов досліджував різні аспекти побутування мови білорусів не ізольовано, але в ширшому контексті подій на теренах Східної Славії від, як уже було зазначено, праслов’янських часів через бурхливі події середньовіччя аж до сучасності. Введення білоруської проблематики у широкий історичний контекст, зокрема в найвідомішій книжці Ю. Шевельова A Historical Phonology of the Ukrainian Language (див. 22), надало висновкам Ю. Шевельова неабиякої переконливості, зокрема й у тім, що стосується розвитку північноукраїнських та південнобілоруських говорів.
1998 р. заходами Української Вільної Академії Наук у США та Інституту літератури ім. Т. Шевченка Національної Академії Наук України була оприлюднена повна на той час бібліографія праць Юрія Шевельова (Юрія Шереха), що налічує близько 900 позицій. У пропонованій нижче добірці публікацій Ю. Шевельова, що так чи так дотичні до українсько-білоруських взаємин або, властиве, білоруській проблематики, можна натрапити на різноманітні статті та розвідки, в яких висвітлюється або побіжно згадується доля білоруської літературної мови чи її говірок, переважно з історичного погляду. Досить згадати авторову розвідку 1974 р. (див. ??), присвячену, на перший позір, традиційній (у радянському мовознавстві) тематиці – впливам традиції літературної мови Київської Руси з її київською основою на літературну мову Великого Князівства Литовського та проблемам розмежування середньоукраїнських і середньобілоруських текстів.
А втім, у працях Ю. Шевельова годі шукати відповіді на всі актуальні питання україно-білоруських мовних взаємин. Свідомий складнощів, які стоять перед науковцями до сьогодні, а також ще й досі не заповнених прогалин в історії східних слов’ян на різних етапах їхнього націотворення, Ю. Шевельов визнавав, що деякі аспекти україно-білоруських взаємин залишаються невивчені, ба навіть не виявлені. Проте, з погляду ваговитості внеску самого автора в дослідження білоруської проблематики, маємо тверді підстави ствердити, що праці українця Ю. Шевельова посіли належне місце в білорусистиці й сприяють глибшому розумінню історичних процесів на теренах розселення східних слов’ян, зокрема й білоруського народу.

В основі пропонованих бібліографічних позицій лежить таке видання: Юрій Володимирович Шевельов (Юрій Шерех): Матеріяли до бібліографії / Упоряд. Андрій Даниленко і Лев Чабан, вступні статті Андрія Даниленка, Елеонори Соловей, Лева Чабана; Українська Вільна Академія Наук у США, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної Академії Наук України. Нью-Йорк, 1998.

МОВОЗНАВСТВО

1952
1. The problem of Ukrainian-Polish Linguistic Relations from the Tenth to the Fourtheenth Century // Word. 1952. Vol. 8, No.4. – P. 329–349.
1953
2. Problems in the Formation of Belorussian: (To the Memory of My Mother Barbara Shevelov: Dec. 13, 1867 – Dec. 8, 1953). New York: Linguistic Circle of New York, 1953. VI+109 pp. (=Suppl. to Word. 1953. Vol. 9. Monograph series; No.2).
3. Zur frage der Ukrainisch-WeiЯruthenischen Sprachgrenze // Orbis. 1953. Т. ІІ. No.1. P. 40–48.
4. On Slavic Linguistic Interrelations: Ukrainian Influence on the Polish Language in the 16th and 17th Centuries: (Dedicated to Professor D. Čiževsky on His Sixtieth Birthday Anniversary). [Рец.] Stefan Hrabec. Elementy kresowe w języku niektórych pisarzy polskich XVI–XVII w. Toruń, 1949. 159 s. (= Towarzystwo Naukowe w Toruniu. Prace Wydziału filologiczno-filozoficznego; III, 2) // The Annals of the Ukr. Academy of Arts and Sciences. 1953. Vol. III. No.2(8). P. 697–730.
1955
5. Білорусизми // Енциклопедія Українознавства / Наукове Товариство ім.Шевченка / Гол. ред. В. Кубійович. Париж–Нью Йорк: Молоде Життя, 1955. Т. II(1). С. 132. [Передруковано 1993 р. – див. 31].
6. Бузук Петро // Енциклопедія Українознавства / Наукове Товариство ім. Т. Шевченка / Гол. ред. В. Кубійович. Париж–Нью Йорк: Молоде Життя, 1955. Т. II(1). С. 186. [Передруковано 1993 р. – див. 32, а також в перекладі англійською мовою 1985 р. – див. 26].
1957
7. A Latent Phoneme in Making: The Affricate û in Slavic // Miscelбnea homenaje а Andrй Martinet: ‘Estructuralismo e historia’: 1 / Ed. por D. Catalбn. – [La Laguna] Canarias: Biblioteca filologica, 1957. P. 251–276. (= Biblioteca filologica de la Universidad de la Laguna. Miscelбnea homenaje: 1). – [Передруковано 1971 р. – див. 16].
1958
8. A Reader in the History of the Eastern Slavic Languages: Russian, Belorussian, Ukrainian. New York: Columbia University Press, 1958. VIII + 81 pp. [Передруковано 1968 р. – див. 14].
1963
9. Belorussian and Ukrainian // Current Trends in Linguistics / Ed. Thomas A. Sebeok. The Hague: Mouton, 1963. Vol. I: Soviet and East European Linguistics. P. 217–264.
1964
10. A Prehistory of Slavic: The Historical Phonology of Common Slavic. Heidelberg: Carl Winter Universitдtsverlag, 1964. XX+662 pp. (= Columbia Slav. Studies). [Передруковано 1965 р. – див. 12].
11. e>‘o ou ‘o>e dans les langues slaves de l’est? // RES. 1964. Т. 40: Mйlanges Andrй Vaillant. P. 183–190. [Передруковано 1971 р. – див. 16].
1965
12. A Prehistory of Slavic: The Historical Phonology of Common Slavic. New York: Columbia University Press, 1965. XX+662 pp. [Перевидання монографії 1964 р. – див. 10].
1968
13. Nazwiska słowiańskie na -keviè: (De Slavorum nominibus in -keviè exeuntibus) // Symbolae Philologicae in honorem Vitoldi Taszycki / Komitet redakcyjny: Stefan Hrabec, Stanisław Jodłowski et al. Wroclaw–Warszawa–Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich; Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. S. 303–314. (= Pr. Komisji językoznawstwa; Nr. 17). – [Передруковано 1971 р. в перекладі англійською мовою – див. 16].
14. A Reader in the History of the Eastern Slavic Languages: Russian, Belorussian, Ukrainian. New York: Columbia University Press, 1968. VIII+81 pp. (= Columbia Slav. Studies). 2nd – Co-auth.: Fred Holling. [Перевидання книжки 1958 р. – див. 8].
1969
15. The Vicissitudes of a Syntactic Construction in Eastern Slavic: (Impersonal Sentences in -no, -to with the acc sg of Object) // Scando-Slavica. 1969. Т. 15. P. 171–186. [Передруковано 1991 р. – див. 28, а також в перекладі українською мовою 1993 р. – див. 29].
1971
16. Teasers and Appeasers: Essays and Studies on Themes of Slavic Philology. München: Willhelm Fink Verlag, 1971. 336 pp. (= Forum Slavicum / Hrsg. von Dmitrij Tschižewskij; Bd. 32):
I. A Latent Phoneme in Making: The Affricate û in Slavic. [Передрук статті 1957 р. – див. 7].
II. e > ‘o ou ‘o > e dans les langues slaves de l’est? [Передрук статті 1964 р. – див. 11].
III. Slavic Family Names in -keviè and the Palatalization of Velars in Belorussian. [Передрук статті 1968 р. – див. 13].
1974
17. Belorussian versus Ukrainian: Delimitation of Texts before A. D. 1569 // JBS. 1974. Vol. III. No.2. Year X. P.145–156.
1975
18. The Literary Languages of the Ukraine in the Fifteenth and Sixteenth Centuries and the Delimitation of Ukrainian and Belorussian Texts // Minutes of the Seminar in Ukr. Studies. 1974–1975. No.5. P. 74–76.
1976
19. Some Remarks on Written Records as a Source of Evidence for the Historical Phonology of the Middle Ukrainian Language (1569-1720) // The Jubilee Collection of the Ukrainian Academy of Sciences in Canada. Winnipeg, 1976. P. 170–180.
20. Слов’янські мови // Енциклопедія Українознавства / Наукове Товариство ім. Т. Шевченка / Гол. ред. В. Кубійович. Париж–Нью Йорк: Молоде Життя, 1976. Т. II(8). С. 2910. [Передруковано в перекладі англійською мовою 1993 р. – див. 30].
1977
21. On the Chronology of h and the New g in Ukrainian // Harvard Ukrainian Studies. 1977. Vol. I. No.2. P. 137–152.
1979
22. A Historical Phonology of the Ukrainian Language. Heidelberg: Carl Winter Universitätsverlag, 1979. VI+809 pp. (= Historical Phonology of the Slavic Languages. Vol. IV: Ukrainian).
1980
23. Веремія: З історії українсько-білоруських мовних зв'язків // Harvard Ukrainian Studies. 1980. Vol. III/IV: Eucharistion: Essays Presented to Omeljan Pritsak on His Sixtieth Birthday by His Colleaques and Students / Ed. Ihor Ševčenko and Frank E. Sysyn. Part 2. P. 760–767. [Передруковано 1991 р. – див. 28].
1983
24. On the Problem of Common Byelorussian-Ukrainian Phonological Development // Запісы / БІНIМ: Proceedings of the Twenty-fifth Anniversary Symposium of the Byelorussian Institute of Arts and Sciences, February 1977. New York, 1983. Vol. 17. P. 43–46.
1985
25. Belorussian-Ukrainian linguistic contacts // Encyclopedia of Ukraine / Ed. Volodymyr Kubijovyè / Published for the Canadian Institute of Ukrainian Studies, the Shevchenko Scientific Society (Sarcelles, France), and the Canadian Foundation for Ukrainian Studies. Toronto–Buffalo–London: University of Toronto Press, 1985. Vol. I: A–F. P. 200.
26. Buzuk, Petro // Encyclopedia of Ukraine / Ed. Volodymyr Kubijovyè / Pulished for the Canadian Institute of Ukrainian Studies, the Shevchenko Scientific Society (Sarcelles, France), and the Canadian Foundation for Ukrainian Studies. Toronto–Buffalo–London: University of Toronto Press, 1985. Vol. I: A–F. P. 335. [Без підпису; передрук в перекладі англійською мовою статті 1955 р. – див. 6, 32].
1986
27. Язык надписей на кресте Евфросинии Полоцкой 1161 года и некоторые соображения о языке Руси XII века. // Festschrift fьr Herbert Bräuer zum 65. Geburtstag am 14. April 1986 / Hrsg. von Reinhold Olesch u. Hans Rothe. Köln; Wien Böhlau, 1986. S. 527–549. (= Slav. Forschungen; Bd. 53). [Передруковано 1991 р. – див. 28].
1991
28. In and around Kiev: Twenty-two Studies and Essays in Eastern Slavic and Polish Linguistics and Philology. Heidelberg: Carl Winter Universitätsverlag, 1991. VI+412 pp.:
I. Язык надписей на кресте Евфросинии Полоцкой 1161 года и некоторые соображения о языке Руси XII века. [Передрук статті 1986 р. – див. 27].
II. The Vicissitudes of a Syntactic Construction in Eastern Slavic. [Передрук статті 1969 р. – див. 15; передруковано так само в перекладі українською мовою 1993 р. – див. 29].
III. Веремія: з історії українсько-білоруських мовних зв'язків. [Передрук статті 1980 р. – див. 23].
1993
29. Історичні перипетії однієї синтаксичної конструкції у східнослов’янських мовах: Безособові речення на -но/-то із знахідним відмінком додатка / Перекл. з англійської А. Даниленко // Зб. ХІФТ. Нова серія: Т. 1. 1993. С. 139–152. [Передрук в українському перекладі розвідки 1969 р. – див. 15; передруковано так само в мові ориґіналу 1991 р. – див. 28].
30. Slavic languages // Encyclopedia of Ukraine / Ed. Danylo Husar Struk / Published for the Canadian Institute of Ukrainian Studies, the Shevchenko Scientific Society (Sarcelles, France), and the Canadian Foundation for Ukrainian Studies. Toronto–Buffalo–London: University of Toronto Press, 1993. Vol. IV: Ph–Sr. P. 742. [Без підпису; передрук в перекладі англійською мовою статті 1976 р. – див. 20].
31. Білорусизми // Енциклопедія Українознавства. Перевидання в Україні [Репринтне відтворення видання 1955–1984 рр.] / Наукове Товариство ім. Т. Шевченка у Львові. Львів, 1993. Т. I. C. 132. [Передрук статті 1955 р. – див. 5].
32. Бузук Петро // Енциклопедія Українознавства. Перевидання в Україні [Репринтне відтворення видання 1955–1984 рр.] / Наукове Товариство ім. Т. Шевченка у Львові. Львів, 1993. Т. I. C. 186. [Передрук статті 1955 р. – див. 6; передруковано так само в перекладі англійською мовою 1985 р. – див. 26].
1994
33. Спірантизація *g / Перекл. з англійської С. С. Єрмоленко // Мовознавство. 1994. №1. С. 3–14. [Передрук в перекладі українською мовою розділу 25 з монографії 1979 р. – див. 22].

ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО

1946
34. Гариць Шипшина // Українські вісті. Новий Ульм (Німеччина). 1946. 4 жовт. Ч. 38. С. 4. [Передруковано в перекладі білоруською мовою 1947 р. – див. 35].
1947
35. Гарыць Шыпшына // Шыпшына (Реґенсбурґ, Німеччина). 1947. Ч. 4. С. 28–30. [Передрук в перекладі білоруською мовою статті 1946 р. – див. 34].
36. Два поети // Час (Фюрт, Німеччина). 1947. 30 лист. Ч. 48. С. 5–6.
1980
37. Білоруський самвидав в обороні національної гордости // Сучасність. 1980. Ч. 7–8. С. 238–239.
1994
I. Зустрічі з Романом Якобсоном // Сучасність. 1994. Ч. 12. С. 93–128.